Електронне моделювання

Том 43, № 2 (2021)

 

ЗМІСТ

Математичне моделювання та обчислювальні методи

  В.В. Петров, Є.Є. АнтоновС.М. Шанойло
Алгоритм моделювання мікропризмових лінз для трансформації світлових потоків


3-18
  Ю.М. Мацевитий, М.О. Сафонов, І.В. Гроза
Методика ідентифікації потужності джерела теплової енергії, основана на розв’язанні внутрішньої оберненої задачі теплопровідності


19-28
  О.Д. Глухов
Теорема про випадкові перестановки та деякі її застосування


29-36 
  В.С. Подгуренко, О.М. Гетманець, В.Є. Терехов
Метод оцінювання коефіцієнта використання встановленої потужності вітрової електричної установки

37-50 

Інформаційні технології

  П.Ю. Катін, О.А. Похиленко
Шаблони типу Стан для створення інфраструктури системного програмного забезпечення мікроконтролерів архітектури Cortex-М у режимі реального часу для вбудованих систем

51-67

Застосування методів та засобів моделювання

  В.О. Гурєєв, Є.М. Лисенко
Топологічний метод оцінки чутливості до виявлення кібернетичних загроз в енергосистемах ОЕС України


68-78
  Б.М. Плескач
Сегментація часового ряду параметрів енергоспоживання


79-85
  Т.А. Узденов
Зменшення часу виконання черги завдань у GRID–системах з невідчужуваними ресурсами


86-96
  А.В. Панасенко
Методика розрахунку пропуску паводкових вод через середньонапірні гідровузли з урахуванням характеристик паводкової хвилі


97-107

Алгоритм моделювання мікропризмових лінз для трансформації світлових потоків

В.В. Петров, акад. НАН України, Є.Є. Антонов, д-р техн. наук,
С.М. Шанойло, канд. техн. наук

Інститут проблем реєстрації інформації НАН України,
Київ, 03113, Україна, вул. Шпака, 2,
тел. +38 (063) 7300374, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;
тел. +38 (050) 3312809, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;
тел. +38 (050) 9987478, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Èlektron. model. 2021, 43(2):03-18

АННОТАЦИЯ

Традиційна фокусуюча лінза Френеля концентрує інтенсивність світла в центр сформо­ваного зображення. Однак іноді необхідно перетворювати паралельний потік променів у світлове коло. Такі трансформуючі плоскі лінзи Френеля часто використовуються в сис­темах обробки сигналів. Наведено алгоритм моделювання мікропризматичних структур Френеля, які формують у фокальній площині рівномірно освітлене коло. Цей алгоритм подібний до алгоритму моделювання, розробленого для створення фокусуючих мікро­призматичних елементів з плоскими кільцевими фокусуючими гранями. Запропоновані структури з дискретною зміною кутів заломлення для трансформації світлових потоків можна легко виготовити методом алмазного різання, який дозволяє отримувати плоскі конусні робочі поверхні високої оптичної якості. Розмір призматичних заломлюючих зон не повинен бути занадто великим для зменшення дискретності сформованих зобра­жень. Тому передбачається створення зон заломлення з декількох однакових малих мікро­призм. Запропоновано модифікований алгоритм моделювання параметрів трансфор­муючої лінзи, який враховує процеси концентрації світла лінзою та звуження світлових по­токів мікропризмами.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА:

кільцеві мікропризми Френеля, концентратор світлових променів, розрахунок рефракційних зон, моделювання параметрів мікропризм, метод алмазного різання.

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ

  1. Palmer С.A., Loewen E.G. Diffraction Grating Handbook. 7th New-York: Newport Corporation, 2014, 265 p.
  2. Soifer S.A. Computer Optics: Diffractive Optical Elements// Soros Educational Journal, 1999, 4.
  3. Koronkevich V.P., Korolkov V.P., Poleschuk A.G. Laser Technologies in Diffractive Optics// Optoelectronics, Instrumentation and Data Processing, 1998, 6, рp. 38—46.
  4. Poleshchuk A.G., Nasyrov R.K., Asfour J.M. Combined Computer-Generated Hologram for Testing Steep Aspheric Surfaces// Optics Express, 2009, Vol. 17, N. 7, pp. 5420—
  5. Liu X.P., Cai X.Y., Chang S.D., Grover S.P., Bifocal Optical System for Distant Object Tracking// Optics  Express, 2005, Vol.13, N. 1, pp.136—141: DOI: 10.1364/OPEX.13. 000136.
  6. Korolkov V.P., Nasyrov R.K., Shimansky R.V. Zone-Boundary Optimization for Direct Laser Writing of Continious-Relief Diffractive Optical Elements// Applied Optics, 2008, 45, N. 1, pp. 53—62.
  7. Lenkova G.A. High-Efficiency Diffractive Focusing Deflective Element// Optoelectronics, Instrumentation and Data Processing, 2015, Vol. 51, pp. 560— https://doi.org/ 10.3103/S8756699015060059.
  8. Sokolova E.A. Simulation of Mechanically Ruled Concave Diffraction Gratings by Use of an Original Geometric Theory// Applied Optics, 2004, Vol. 43, N. 1, pp. 20—
  9. Volkov A.V., Kazansky N.L., Rybakov O.E. Investigation of Plasma Etching Technology for Obtaining Multi-Level Diffractive Optical Elements// Computer Optics, 1998, 18, pp. 111—114.
  10. Antonov E.E., Kryuchyn A.A., Fu M.L., Le Z.C. et al. Microprisms: Optical Parameters and Monitoring. Kyiv: Akademperiodyka, 2015, 146 p. ISBN 978-966-360-284-4.
  11. Brinksmeier E., Gläbe R., Schönemann L. Diamond Micro Chiseling of Large-Scale Retroreflective Arrays//Precision Engineering, 2012, Vol. 36, pp. 650—657. https://doi.org/ 10.1016/j.precisioneng. 2012.06.001.
  12. Лапшин В.В., Захаревич E.M., Грубый С.В. Машинная обработка линейных негативных матриц для линз Френеля и призм // Известия вузов. Машиностроение, 2016, № 7, с. 60—65.
  13. Антонов Е.Е. Алгоритм расчета параметров круговых фокусирующих микроприз­менных структур // Регистрация, хранение и обработка данных, 2012, 14, № 23, с. 38— DOI: 10.35681/1560-9189.2012.14.2.105049.
  14. Петров В.В., Антонов E.E., Крючин A.A., Шанойло С.M. Микропризмы в офтальмо­логии. Киев: Наук. думка, 2019, 224 с.
  15. Born M., Wolf E. Principle of Optics. 7th ed. Cambridge, UK: Cambridge University Press, 1999.
  16. Петров В.В., Антонов Є.Є., Манько Д.Ю. та ін. Моделювання та дослідження параметрів концентраторів світлових потоків// Регистрация, хранение и обработка дан­ных, 2020, 22, № 3, с. 3—13. DOI: 10.35681/1560-9189.2020.22.3.218803.
  17. Петров В.В., Антонов E.E., Шанойло С.M. Хроматизм света, дифракция и острота зрения для микропризм Френеля// Там же, 2010, 12, № 1, с. 49—54.
  18. Sultanova N., Kasarova S., Nikolov I. Dispersion properties of optical polymers// Acta Phy­sica Polonica A, 2009, Vol. 116, pp. 585—587. URL: http://www.refractiveindexes.info.
  19. SOLIDWORKS 2020. URL: http://www.solidworks.com.
  20. Software for design and analysis of illumination and optical systems. URL: https://www.lambdares.com/tracepro/

ПЕТРОВ Вячеслав Васильович, акад. НАН України, директор Інституту проблем реєстрації інформації НАН України. У 1962 р. закінчив Харківський політехнічний інс¬титут. Область наукових досліджень — системи оптичного запису інформації, оптич¬ні наноматеріали, технології алмазного мікроточіння.

АНТОНОВ Євген Євгенович, д-р техн. наук, ст. наук. співроб., пров. наук. співроб. Інституту проблем реєстрації інформації НАН України. У 1971 р. закінчив Мос-ковсь¬кий інженерно-фізичний інститут. Область наукових досліджень — матема-тичне моделювання мікропризмових структур, прикладна оптика, експерименталь-не дослід¬ження мікрорельєфних структур для світлоповертання та рефракції про-менів.

ШАНОЙЛО Семен Михайлович, канд. техн. наук, ст. наук. співроб., заст. зав. відділу Інституту проблем реєстрації інформації НАН України. У 1971 р. закінчив Київський політехнічний інститут. Область наукових досліджень — оптичний за-пис інформації, технології створення та тиражування мікрорельєфних структур, прикладна оптика.

Полный текст: PDF

Методика ідентифікації потужності джерела теплової енергії, основана на розв’язанні внутрішньої оберненої задачі теплопровідності

Ю.М. Мацевитий, акад. НАН України, М.О. Сафонов, канд. фіз.-мат. наук
Інститут проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України
Україна, 61046, Харків, вул. Дм. Пожарського, 2/10,
тел. 3494802, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;
тел. 3494751, e-mail: nicksaf@meta.uа,
І.В. Гроза
Харківська міська рада
Україна, Харків, вул. Валентинівська, 40 А,
тел. 7251620, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Èlektron. model. 2021, 43(2):19-28

АННОТАЦИЯ

Запропоновано підхід до вирішення внутрішньої оберненої задачі теплопровідності (ОЗТ) на основі використання принципу регуляризації Тихонова та методу функцій впливу. Потужність джерела енергії подано у вигляді лінійної комбінації сплайнів Шьонберга першого порядку, а температуру — у вигляді лінійної комбінації функцій впливу. Метод функцій впливу дає можливість використовувати один і той же вектор невідомих коефіцієнтів для джерел енергії та температури. Невідомі коефіцієнти визначено за допомогою розв’язання системи рівнянь, яка є наслідком необхідної умови мінімуму функціонала Тихонова з ефективним алгоритмом пошуку параметра регуляри­зації, використання якого дає можливість одержати сталий розв’язок ОЗТ. Для регуляри­зації розв’язку ОЗТ в цьому функціоналі використовується також стабілізуючий функ­ціонал з параметром регуляризації як мультиплікативним множником. Наведено обчис­лю­вальні результати ідентифікації потужності теплової енергії по температурі, яка вимірюється з похибкою, що характеризується випадковою величиною, розподіленою за нормальним законом.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА:

оберненая задача, функції впливу, ідентифікація, регуляризація, функціонал.

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ

  1. Бек Дж., Блакуэлл Б., Сент-Клэр Ч. (мл.) Некорректные обратные задачи теплопро­вод­ности. М.: Мир, 1989. 312 с.
  2. Мацевитый Ю.М. Обратные задачи теплопроводности: в 2-х т. Киев: Наук. думка, 2002. Т. 1: Методология. 408 с.; 2003, Т. 2: Приложения, 392 с.
  3. Коздоба Л.А., Круковский П.Г. Методы решения обратных задач теплопереноса. Киев: Наук. думка, 1982, 360с.
  4. Алифанов О.М., Артюхин Е.А., Румянцев С.В. Экстремальные методы решения некорректных задач. М.: Наука, 1988, 288с.
  5. Тихонов А.Н., Арсенин В.Я. Методы решения некорректных задач. М.: Наука, 1979, 288с.
  6. Мацевитый Ю.М., Слесаренко А.П. Некорректные многопараметрические задачи теплопроводности и регионально-структурная регуляризация их решений. Киев: Наук. думка, 2014, 292 с.
  7. Гамзаев Х.М. Алгоритм определения траектории движения источника тепла вдоль нагреваемого однородного стержня// Електрон. моделювання, 42, № 1, с. 25—32. https://doi.org/10.15407/emodel42.01. 025.
  8. Гусейнзаде С.О. Восстановление давления на границе пласта на основе решения обратной задачи// Електрон. моделювання, 2018, 40, № 4, с. 19—28. https://doi.org/ 10.15407/emodel40.04.
  9. Иванов В.К., Васин В.В., Танака В.П. Теория линейных некорректных задач и её приложения. М.: Наука, 1978, 208 с.
  10. Ватульян А.О. Обратные задачи в механике деформируемого твёрдого тела. М.: Физматлит, 2007, 223 с.
  11. Сергиенко И.В., Дейнека В.С. Системный анализ многокомпонентных распределённых систем. Киев: Наук. думка, 2009, 639 с.
  12.  Денисов А.М. Введение в теорию обратных задач. М.: Изд-во МГУ, 1994, 207 с.
  13. Романов В.Г. Обратные задачи математической физики. М.: Наука, 1984, 261 с.
  14. Кабанихин С.И. Обратные и некорректные задачи. Новосибирск: Сибирское научное изд-во, 2009, 457 с.
  15. Викулов А.Г., Ненарокомов А.В. Идентификация математических моделей теплообме­на в космических аппаратах // Инженерно-физический журнал, 2019, 92, № 1, с. 32—44.
  16. Головин Д.Ю., Дивин А.Г., Самодуров А.А. и др. Новый экспресс-способ определения коэффициента температуропроводности материалов и готовых изделий // Там же, 2020, 93, № 1, с. 240—247.
  17. Ненарокомов А.В., Чебаков Е.В., Крайнова И.В. и др. Геометрические обратные зада­чи радиационного теплообмена применительно к разработке резервных систем ориен­тации космических аппаратов // Там же, 2019, 92, № 4, с. 979—987.
  18. Миханек А.А., Горанов В.А., Дедью В.А. Определение толщины слоя белка на поверхности полидисперсных наночастиц по распределению их концентрации вдоль измерительного канала//Там же, 2019, 92, № 1, с. 21—32.
  19. Алберг Дж., Нильсон Э., Уолш Дж. Теория сплайнов и её приложения. М.: Мир, 1972, 319 с.
  20. Мацевитый Ю.М., Ганчин В.В. Многопараметрическая идентификация теплофизи­ческих характеристик путем решения внутренней обратной задачи теплопроводности // Проблемы машиностроения, 2020, 23, № 2, с. 14—20. https://doi.org/10.15407/pmach2020.02. 014
  21. Мацевитый Ю.М., Лушпенко С.Ф. Идентификация теплофизических свойств твердых тел. Киев: Наук. думка, 1990, 216 с.
  22. Мацевитый Ю.М., Сафонов Н.А., Ганчин В.В. К решению нелинейных обратных граничных задач теплопроводности// Проблемы машиностроения, 2016, 19, № 1, с. 28— https://doi.org/10.15407/pmach2016.01.028
  23. Мацевитый Ю.М., Сиренко В.Н., Костиков А.О. и др. Методика идентификации нестационарных тепловых процессов в многослойных конструкциях// Космічна наука і технологія, 2020, 26, № 1(122), с. 79—89. https://doi.org/10.15407/knit2020.01.079
  24. Мацевитый Ю.М., Костиков А.О., Сафонов Н.А., Ганчин В.В. К решению нестационарных нелинейных граничных задач теплопроводности // Проблемы машиностроения, 2017, 20, № 1–2, с. 34—45. https://doi.org/10.15407/pmach2017.02.022

МАЦЕВИТИЙ Юрій Михайлович, академік НАН України, зав. відділу Інституту проб­лем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України. У 1957 р. закінчив Харківській політехнічний інститут. Область наукових досліджень — теплофізика, теплоенерге­ти­ка, обернені задачі теплопровідності, математичне моделювання.

САФОНОВ Микола Олександрович, канд. фіз.-мат. наук, ст. наук. співроб. Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України. У 1971 р. закінчив Хар­ківській інститут радіоелектроніки. Область наукових досліджень — математичне моделювання, обернені задачі теплопровідності, чисельні методи, теплофізика.

ГРОЗА Ірина Владиславівна, діловод комунального закладу  Харківської міської ради. У 2013 р. закінчила Харківській національний університет ім. В.Н. Каразіна. Область нау­кових досліджень — теплофізика, математичне моделювання, фізика, чисельні методи.

Полный текст: PDF

Теорема про випадкові перестановки та деякі її застосування

О.Д. Глухов, канд. фіз.-мат. наук
Національний авіаційний університет України
Україна, 03058, Київ, пр-т Любомира Гузара, 1,
тел. 044 4067841; e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Èlektron. model. 2021, 43(2):29-36

АННОТАЦИЯ

Розглянуто метод випадкових перестановок та його застосування до теорії графів та структурного аналізу складних дискретних систем. Запропоновано метод перестановоч­ної склейки двох графів, який дозволяє будувати графи з даними зв' язнісними власти­востями, що, у свою чергу, надає можливість конструювати складні дискретні системи з необхідними структурними якостями.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА:

складна дискретна система, граф, група перестановок.

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ

  1. Глухов А.Д. Квазислучайные графы и структурная устойчивость сложных дискретных систем//Электрон. моделирование, 2016 , 38, №5, с.35—41.
  2. Глухов О.Д., Коростіль Ю.М. Структурна безпека складних дискретних систем при випадкових відмовах// Зб. наук. праць ІПМЕ НАНУ «Моделювання та інформаційні технології», вип. 27. Київ, 2004, с. 91—95.
  3. Diestel R. Graph NY: Springer-Verlag, 2000, 322 p.
  4. Erdős P., Rényi A. On Random Graphs I // Math, 1959, Vol. 6, pp. 290—297.
  5. Глухов О.Д. Про застосування груп перестановок в деяких комбінаторних задачах // Укр. мат. журнал, 2008, 60, №11, с.1568—1571.
  6. Картеси Ф. Введение в конечные геометрии. М.: Наука, 1980, 320 с.
  7. Hoory S., Linial N., Wigderson A. Expander graphs and their applications // Bulletin of the American Mathematical Society, 2006, Vol. 43, № 4, pp. 439 —561.
  8. Диниц Е.А., Карзанов А.В., Ломоносов М.В. О структуре системы минимальных реберных разрезов графа. Исследования по дискретной оптимизации. М.: Наука, 1976, с. 290—306.
  9. Сачков В.Н. Вероятностные методы в комбинаторном анализе. М.: Наука, 1978, 288 с.

ГЛУХОВ Олександр Дмитрович, канд. фіз.-мат. наук, доцент кафедри вищої мате-ма¬тики Національного авіаційного університету. В 1977 г. закінчив Київский політехнічний ін-т. Область наукових досліджень — теорія графів та її застосу-вання.

Полный текст: PDF

Метод оцінювання коефіцієнта використання встановленої потужності вітрової електричної установки

В.С. Подгуренко1, канд. техн. наук,
О.М. Гетманець 2, канд. фіз.-мат. наук, В.Є. Терехов 3, аспірант
1 Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова
  Україна, 54025, Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 9,
  e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;
2 Національний університет ім. В.Н. Каразіна
  Україна, 61000, Харків, пл. Свободи, 4, 
  e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;
3 Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України
  Україна, 03164, Київ, вул. Генерала Наумова, 15,
  e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Èlektron. model. 2021, 43(2):37-50

АННОТАЦИЯ

Знайдено аналітичну залежність коефіцієнта використання встановленої потужності вітрової електричної установки (ВЕУ) від параметрів її характеристики потужності і парамет­рів вітрового кадастру на передбачуваній місцевості розміщення вітрової електрич­ної станції при заданій висоті розташування осі її вітроколеса. На основі дослідження харак­теристик потужності 50 вітрових електричних установок різних виробників по­тужністю від 2,0 до 3,6 МВт показано, що ці характеристики добре описуються двопараметричним інтегральним розподілом Вейбула — Гніденка (ІРВГ). Отримано простий асимптотичний вираз для коефіцієнта використання встановленої потужності в залеж­ності від двох параметрів диференціального розподілу Вейбула — Гніденка для швид­кості вітру і двох параметрів ІРВГ для характеристики потужності ВЕУ. Показники, от­ри­мані за допомогою даного асимптотичного виразу, відрізняють­ся від результатів кількісних розрахунків коефіцієнта використання встановленої потуж­ності не більше, ніж на 2 %, і тому можуть бути використані для вибору або проектування певної ВЕУ на пе­ред­бачуваній місцевості на заданій висоті розташування осі вітроколеса.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА:

вітроенергетика, вітроколесо, зони вітрового кадастру, розподіл Вейбула — Гніденка, табульована функція.

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ

  1. BP p.l.c. Statistical review of world energy 2020 | 69th edition. URL: https://www.bp.com/content/dam/bp/business-sites/en/global/corporate/pdfs/energy-economics/ statistical- review/bp-stats-review-2020-full-report.pdf (останнє звернення 01.2021).
  2. GWEC global wind report 2019. URL: https://gwec.net/global-wind-report-2019/ (останнє звернення01.2021).
  3. НЕК «Укренерго». Встановлена потужність енергосистеми України на 12/2020. URL: https://ua.energy/vstanovlena-potuzhnist-energosystemy-ukrayiny/#12-2020 (остан­нє звернення01.2021).
  4. Manwell J.F., McGowan J., Rogers A. Wind energy explained: theory, design, and application 2nd ed. Chichester: John Wiley &Sons, Ltd., 2008, 59—61.
  5. Weibull W. A statistical distribution function of wide applicability.//Journal of Applied Mechanics, 1951, 18(3), pp. 293—297.
  6. Гнеденко Б.В. Предельные законы для сумм независимых случайных величин. // Успехи математических наук, 1944, № 10,c. 115—165
  7. Lydia M., Kumar S.S., Selvakumar A.I. et al. Сomprehensive review on wind turbine power curve modeling techniques // Renewable and Sustainable Energy Reviews, 2014. Vol. 30. 452—460.
  8. Sohoni V., Gupta S.C., Nema R.K. A Critical Review on Wind Turbine Power Curve Modelling Techniques and Their Applications in Wind Based Energy System // Journal of Energy, 2016, No 1, pp. 1—18
  9. Wind Turbines. Part 12-1: Power Performance Measurements of Electricity Produ­cing Wind Turbines; IEC61400-12-1; International Electrotechnical Commission. Geneva, Switzerland, 2005.
  10. Romanuke V. Wind Turbine Power Curve Exponential Model with Differentiable Cut-in and Cut-out Parts. // Research Bulletin of the National Technical University of Ukraine Kyiv Politechnic Institute. 33-43. 10.20535/1810-0546.2018.2.121504. 2018.
  11. Albadi M., El-Saadany E. Wind Turbines Capacity Factor Modeling — A Novel Approach. Power Systems // IEEE Transactions, 2009, 24, pp. 1637—1638. 10.1109/TPWRS.2009. 2023274.
  12. Al-Shamma'a Abdullrahman, Addoweesh Khaled, Eltamaly Ali. Optimum Wind Turbine Site Matching for Three Locations in Saudi Arabia. // Advanced Materials Research, 2015, pp. 347—353. 10.4028 URL: www.scientific.net/AMR.347-353.2130.
  13. Diyoke Chidiebere. A new approximate capacity factor method for matching wind turbines to a site: case study of Humber region, UK // International Journal of Energy and Environmental Engineering, 2019. 10. 10.1007/s40095-019-00320-5.
  14. Sagias N.C., Karagiannidis G.K. Gaussian class multivariate Weibull distributions theory and applications in fading channels // IEEE Transactions on Information Theory, 2005, Vol. 51 (10), pp. 3608—3619.

ПОДГУРЕНКО Володимир Сергійович, канд. техн. наук, доцент Національного універ¬ситету кораблебудування ім. адмірала Макарова. У 1964 р. закінчив Мико-лаївський ко¬раблебудівний інститут. Область наукових досліджень — вітроенер-гетика.

ГЕТЬМАНЕЦЬ Олег Михайлович, канд. фіз.-мат. наук, доцент Національного універ-си¬тету ім. В.Н. Каразіна. У 1977 р. закінчив Харківський державний університет ім. М. Горь¬кого. Область наукових досліджень — математичне моделювання.

ТЕРЕХОВ Володимир Євгенович, аспірант Ін-ту проблем моделювання в енерге-тиці ім. Г.Є. Пухова НАН України. У 2010 р. закінчив Національний університет ко-раблебу¬дування (м. Миколаїв). Область наукових досліджень — вітроенергетика.

Полный текст: PDF