2. Головна
  3. АРХІВ НОМЕРІВ
  4. 2021 рік
  5. Том 43, № 3 (2021)
  6. c. 87-108

Математика мозку і мова. І

Г.О. Кравцов 1, канд. техн. наук, Н.В. Кравцова 2, канд. фарм. наук,
О.В. Ходаківська 2, канд. фарм. наук, В.В. Нікітченко 1, аспірант, А.Н. Примушко 3
1 Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Е. Пухова НАН України
Україна, 03164, Київ, вул. Генерала Наумова, 15
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
2 Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця
Україна, 01601, Київ, б-р Тараса Шевченка, 13
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
3 Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського»
Україна, 03056, Київ, пр-т Перемоги, 37
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Èlektron. model. 2021, 43(3):87-108
https://doi.org/10.15407/emodel.43.03.087

АНОТАЦІЯ

Розглянуто як основну гіпотезу щодо можливості створення математики мозку тверд­ження про те, що гіпотетичну основу будь-якого контексту мислення в першу чергу формує система аксіом, яка є фундаментом абстрактного мислення, що реалізується чи матеріалізується за допомогою використання певної мови. Досліджено проблему можли­вості застосування мови як основного інструменту культурної спадковості і сформовано програму досліджень, в яку включено наступне: розробка уніфікованої онтології, що описує предмети, дії, якості і відношення; дослідження природи контексту і подання його однозначними концептами уніфікованої онтології; визначення застосовності дій щодо предметів як частково-визначених функцій до математичних категорій; модель суб’єк­тивного вибору семантичних категорій за релевантністю у визначеному контексті. Стверджується, що основним застосунком математики мозку є моделювання когнітив­них механізмів сильного штучного інтелекту.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

мозок, сильний штучний інтелект, мова, система аксіом, об’єк­тивна реальність, внутрішній світ, математичне моделювання.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Anokhin K. Fundamental brain theory: the main challenge to theoretical physics and mathematics of the brain. «Theoretical physics and mathematics of the brain: bridges across disciplines and applications.» Lomonosov Moscow State University: December 5, Skoltech — 12 декабря 2019 г. https://www.youtube.com/watch?v=WY_WPjlfoBY&t=16s
  2. Марш Г. Яку загрозу несе штучний інтелект? Мозкові інтерфейсні чіпи. Лекція українською в Українському католіцькому університеті 11 февраля 2019 г. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=FdBCNd4wGbQ
  3. Sporns O, Tononi G, Kötter R. The human connectome: A structural description of the human brain. PLOS Computational Biology. 1 (4): e42. (September 2005). Режим доступу:
  4. Hagmann P. From diffusion MRI to brain connectomics (Thesis). Lausanne: EPFL, Режим доступу:
  5. White J.G., Southgate E., Thomson J.N., Brenner S. The structure of the nervous system of the nematode Caenorhabditis elegans. Phil. Trans. Royal Soc. London. B 314, 1-340, 1986. Режим доступу:
  6. Арбиб М. Метафорический мозг. М.: Мир, 1976, 296 с.
  7. Черниговская Т. Мозг vs штучний інтелект. Форум Егора Гайдара 2020, 17 января. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=hpD4OdgeYQM
  8. LAKHTA VIEW: Людина. Березнева зустріч відкритого міжнародного освітнього проекту LAKHTA VIEW. 18 березня 2018 р. Режим доступу: https://www.youtube. com/watch?v=p2P1wqLsdY8&t=1664s
  9. Нейрохирургия и сознание. // Научная Россия, 2018, №3 В мире науки. Режим доступу: https://scientificrussia.ru/articles/nejrohirurgiya-i-soznanie-v-mire-nauki-3
  10. Лурия А. Язык и сознание. СПб.: Питер, 2020, 448 с.
  11. Carlos E. Perez. A Map of Doctrines in AGI Research // Intuition Machine, medium.com, 2020, 29 November. Режим доступу: https://medium.com/intuitionmachine/the-many-doctrines-of-agi-research-af6d37feca47
  12. Гринфилд С. Один день из жизни мозга. Нейробиология сознания от рассвета до заката. Спб.: Питер, 2018, 240 с.
  13. Князева Е.Н. Энактивизм: концептуальный поворот в эпистемологии // вопросы философии, 2013, № 10, с. 91—104.
  14. Гильберт Д., Бернайс П. Основы математики. Т. 2. Теория доказательств. М.: Наука, 1979, 557 с.
  15. Михайлова H. Программа формализма Гильберта  как работающее философское направление обоснования математики // Liberial Arts in Russia, 2015, Vol.4, No 6, c. 534—544.
  16. Прист С. Теории сознания. Перевод с английского и предисловие: А.Ф. Грязнов. М.: Идея-Пресс, Дом интеллектуальной книги, 2000, 288 с.
  17. Анохин К., Шумский С., Фаликман М. Физика и математика мозга и сознания. Научная гостинная. 6 февраля 2017 года. Режим доступу: https://www.youtube.com/ watch?v=NXifsLDx9vQ
  18. Петров Д. Языки и математика. Маткульт-привет, Алексей Саватеев и Ко, 6 мая 2020 года.Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=Zkbmtxwm4Qg
  19. Berwick R.C., Chomsky N. Why Only Us: Language and Evolution. The MIT Press, 2017, 224 p.
  20. Арале А., Лансло К. Всеобщая рациональная грамматика (Грамматика Пор-Рояля). Пер. с французского. Ю.С. Маслова, Е.Д. Панфилова, М.В. Гординой. Л.: Изд. ЛГУ, 1991, 211 с.
  21. Россохин А.В. Рефлексия и внутренний диалог в измененных состояниях сознания: Интерсознание в психоанализе. М.: Когито-центр, 2010, 304 с.
  22. Кучинский Г.М. Психология внутреннего диалога. Минск, 1988, 206 с.
  23. Каширская Е.В. Психологические условия формирования речемыслительной дея­тельности у студентов — будущих психологов: Дис… канд. психологич. наук. Череповецкий госуниверситет, Череповец, 2014, 249 с. https://kursksu.ru/documents/diss_list/kasherskaypdf
  24. Кравцов Г.  Сильный  искусственный  интеллект:  предпосылки / Г.А.  Кравцов, В.В. Левитин, В.И. Кошель, В.В. Никитченко, А.Н. Примушко // Электрон. моделирование, 2019, 41, № 5, с. 35—58.
  25. Маклейн С. Категории для работающего математика. М.: Физматлит, 2004, 349 с.
  26. Лапшин В.А. Онтологии в компьютерных системах. М.: Научный мир, 2010, 224 с.
  27. Шабанов-Кушниренко С.Ю. Применение теории категорий для решения логических сетей / С.Ю. Шабанов-Кушнаренко, О.В. Калиниченко, Е.О. Корнийчук, В.В. Коряк. https://cyberleninka.ru/article/n/primenenie-teorii-kategoriy-dlya-resheniya-logicheskih-setey
  28. Лакофф Дж. Метафоры, которыми мы живем: Пер. с англ. / Дж. Лакофф, Дж. Марк. Едиториал УРСС. М., 2004, 256 с.
  29. Lakoff G. Women, Fire and Dangerous Things: What Categories Reveal About the University of Chicago Press 1990, 1, 632 p.
  30. Белинский А.В. Парадокс друга Вигнера: объективной реальности не существует? https://arxiv.org/pdf/1905.10563.pdf
  31. Лебедев С.А. Проблема субъекта и объекта в научном познании // Вестник ТвГУ. Серия «Философия», 2016, № 1, с. 19—26.
  32. Шумилова А. Лексическая синонимия: традиционное и когнитивное видение проблемы // Вестник Челябинского госуниверситета, № 22 (160). Филология. Искусствоведение 2009, вып. 33, с.144—148.
  33. Черниговская Т.В. Мир другими глазами: мозг зеркальный и «неверный» / 18 ассамблея «Здоровая Москва». 16 января 2020 года. https://www.youtube.com/watch?v=zsvux7-M0Gs&t=697s
  34. Lurie J. Higher Thopos Theory. Princeton University Press, 2009, 944 p.

КРАВЦОВ Григорій Олексійович, канд. тех. наук, докторант Інституту проблем моде­лювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України. В 2000 р. закінчив Севастопольський військово-морський інститут ім. П.С. Нахімова. Область наукових досліджень — кібербезпека смарт-грід, криптографія, програмування, розробка розподілених гетеро­генних обчислювальних систем.

КРАВЦОВА Наталія Василівна, канд, фарм. наук, асистент кафедри фармакології На­ціонального медичного університету ім. О.О. Богомольця. В 2007 р. закінчила Національний фармацевтичний університет. Область наукових досліджень — особливості навчання дорослих, використання ІКТ і технологій штучного інтелекту в навчанні.

ХОДАКІВСЬКА Ольга Василівна, канд. фарм. наук, доцент кафедри фармокології На­ціонального медичного університету ім. О.О. Богомольця. В 2010 р. закінчила Вінниць­кий національний медичний університет ім. М.І. Пирогова. Область наукових дослід­жень — експериментальна нейрофармакологія, розробка нових шляхів фармакологічної корекції порушень при ішемічному пошкодженні мозку і серця в експерименті.

НІКІТЧЕНКО Володимир Володимирович, аспірант Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України. В 1991 р. закінчив Полтавське вище військово- командне училище зв’язку. Область наукових досліджень — інформаційно-комунікаційні технології, штучний інтелект.

ПРИМУШКО Арсентій Миколайович, інженер програмного забезпечення в компанії Intellias. В 2020 р. закінчив Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського». Область наукових досліджень — штуч­ний інтелект, розподілені обчислювальні системи, програмування, системи орієнтації і навігації.

Повний текст: PDF