Методичний апарат оцінювання живучості розподіленних організаційних автоматизованих систем управління військами в операціях

В.Ф. Залужний, PhD
orcid.org/0000-0002-1947-501X
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України
Україна, 03113, Київ, вул. Шпака, 2

https://doi.org/10.15407/elmodel.48.03.018

Èlektron. model. 2026, 48(3):18-30

Дата надходження статті: 25.03.2026;
дата прийняття статті до друку після рецензування: 10.04.2026
дата публікації (оприлюднення) статті: 28.05.2026

В.Ф. Залужний, 2026
Стаття поширюється на умовах ліцензії відкритого доступу CC BY 4.0

Повний текст: PDF

АНОТАЦІЯ

Проаналізовано існуючий методичний апарат з оцінювання живучості розподіленої орга­нізаційної автоматизованої системи управління військами, визначенню його недоліків та виробленню можливих підходів щодо удосконалення ідеології його розроблення.

Відомо, що одним із пріоритетних завдань підвищення спроможностей Збройних Сил (ЗС) України в умовах російсько-української війни є цифровізація системи управління ЗС як основи системи управління силами оборони держави для підвищення оперативності прийняття рішення органами військового управління та його обґрунтованості в операціях. Але, незважаючи на це, стан системи управління ЗС України, в частині, що стосується впровадження сучасних інформаційних технологій, досі не у повному обсязі відповідає вимогам, які до неї висуваються. Такий стан цифровізації системи управління ЗС України спричинений недосконалістю існуючого методичного апарату з оцінювання властивостей автоматизованих систем управління військами, зокрема її живучості, який не передбачає дотримання єдиних підходів.

З огляду на зазначене запропоновано можливі концептуальні підходи до розроблення такого методичного апарату за двома основним напрямами. Перший напрям передбачає розроблення (удосконалення) аналітичних моделей оцінювання часткових показників жи­вучості автоматизованих систем управління військами (АСУВ) з використанням окремих методів з обов’язковим формуванням інтегрального (загального) показника живучості системи у цілому. Другій напрям передбачає визначення показника живучості автома­тизованої системи управління військами на основі імітаційного моделювання двосто­ронньої збройної боротьби протиборчих сторін в операції. Розглянуто позитивні та нега­тивні сторони підходів, наведено структурно-логічні схеми їх можливої реалізації.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

автоматизована система управління військами, аналітична модель, імітаційна модель, живучість системи, розподілена організаційна система.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Україна. Президент (2019—…, В.О.Зеленський). Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25.03.2021 «Про Стратегію воєнної безпеки України». Указ Президента України від 25.03.2021 № 121/2021. Київ. АПУ. 2021. 20 с.
2. Україна. Президент (2019—…, В.О.Зеленський). Про рішення Ради національної без­пеки і оборони України від 20.08.2021 «Про Стратегічний оборонний бюлетень України». Указ Президента України від 17.09.2021 № 473/2021. Київ. АПУ. 2021. 53 с.
3. Шуєнкін В.О. До питання оцінювання ефективності системи управління військами (силами). Наука і оборона. 2010. № 4. С. 23—28.
4. Хазанович О.І. Проблемні питання обґрунтування вимог до перспективної системи матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України. Бюл. Воєн.-наук. ін­форм. ЦВНІ ЦНДІ ЗС України. Київ. 2007. № С. 9—13.
5. Боговик А.В., Загорулько С.С., Ковалёв И.С., Котенко И.В., Масановец О.В. Теория управления в системах военного назначения. Под ред. И.В. Котенко. Москва. Министерство обороны. 2001. 320 с.
6. Загорка О.М., Мосов С.П., Сбитнєв А.І., Стужук П.І.Елементи дослідження складних систем військового призначення. Київ. НАО України. 2005. 100 с.
7. Кірсанов С.О., Островський С.М. Методичний підхід до оцінювання рівня автома­тизації роботи органів управління // Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2018. № 3 (33). С. 77—80.
8. Ткачук П.П., Бударецький Ю.І., Щавінський Ю.В., Прокопенко В.В. Вплив засобів автоматизації управління підрозділами і вогнем артилерії на ефективність її застосування // Військово-технічний збірник. 2015. № 12. С. 75—82.
9. Романченко І.С., Шуєнкін В.О., Свида І.Ю., Хомчак Р.Б. Розвиток теорії внесків військових формувань зі складу створеного угруповання військ у забезпечення їх боєздатності під час бойових дій. Моногр. Київ. ЦНДІ ЗС України. 2020. 288 с.
10. Основы теории управления войсками. Под ред. П.К. Алтухова. Москва. Воениздат. 221 с.
11. Великий тлумачний словник сучасної української мови. Під ред. В.Т.Бусел. Київ. Ірпінь. ВТФ «Перун». 2005. 1728 с.
12. Куприянов А.И., Сахаров А.В. Теоретические основы радиоэлектронной борьбы. Учеб. пособ. Москва. Вузовская книга. 356 с.
13. Lenkov S., Zhurov G., Zaytsev D., Tolok I., Lenkov E., Bondarenko T., Gunchenko Y., Zagrebnyuk V., Antonenko O. Features of modeling failures of recoverable complex tech­nical object with a hierarchical constructive structure // Восточноевропейский жур­нал передових технологий. № 4. 2017. С. 34—42.
14. Анфилатов В.С., Емельянов А.А. Системный анализ в управлении. Москва. Финансы и статистика. 2003. 368 с.
15. Методы оценки эффективности АСУВ. Методическое пособие/ под ред. А.И. Черка­щенко. Москва: Военное изд-во Министерства обороны СССР, 1981. 112 с.
16. Лен В.Л., Малышев В.А. Методика построения моделей конфликта противоборст­вующих сторон для оценки оперативности принятия решения на ведение боевых действий в системе управления войсками // Воздушно-космические силы. 2020. № 15. С. 10—16.